Пандемія “хвороби Х”. Що за хвороба Х та чи варто її боятися

Схоже

Як зміцнити імунітет в умовах пандемії COVID 19

16 Лютого, 2022

COVID 19 Омікрон. Міфи та факти про новий штам

13 Лютого, 2022

15 січня 2024 року у швейцарському Давосі розпочався Всесвітній економічний форум. У програмі багато важливих тем: від економічних проблем та штучного інтелекту до глобальної безпеки та кліматичних змін. Але особливо пильну увагу світових ЗМІ у рамках форуму привернула панель під назвою «Підготовка до хвороби Х», що відбулася 17 січня. На цій зустрічі представники міжнародних організацій охорони здоров’я обговорили протидію «хворобі Х», яка, згідно з тривожним формулюванням ВООЗ, «може викликати у 20 разів більше смертей, ніж пандемія коронавірусу».

Ого! І що це за «хвороба X»?

На щастя, жодної «хвороби X» насправді не існує — принаймні поки що. Це умовне позначення для невідомого сьогодні інфекційного захворювання, потенційно здатного призвести до міжнародної пандемії у майбутньому. У 2020 році деякі експерти в галузі охорони здоров’я дійшли висновку, що першою хворобою X в історії можна вважати COVID-19.

А що може спричинити «хворобу Х»?

Деякі вчені припускають, що кандидат на роль збудника хвороби Х повинен бути схожий на збудника COVID-19 — коронавірус SARS-CoV-2. Швидше за все, це теж буде РНК-вірус: наприклад із сімейства флавівірусів, ретровірусів чи ортоміксовірусів. Ймовірно, до людей він потрапить так само, як і SARS-CoV-2, тобто від тварин. Такі віруси називають зоонозними.

Імовірність появи нового вірусного зоонозу підвищують кілька факторів:

• Велика кількість різних видів тварин – щоб вірус отримав “стимул” мутувати та перебиратися від одного виду до іншого;
• Існування великих спільнот людей, які мають проблеми з отриманням якісної медичної допомоги, — це збільшує ймовірність, що новий вірус-мутант швидко передаватиметься від людини до людини.

Тому найімовірніше, що збудник «хвороби Х» з’явиться у тропічних країнах Африки чи Азії з низьким чи середнім рівнем доходу населення.

Віруси – єдині кандидати на роль причини нової пандемії?

Ні. Частина вчених вважає, що збудником хвороби X може стати і стійка до антибіотиків бактерія. Якщо врахувати, що протягом кількох десятків років стійкість більшості бактерій до «антибіотиків останнього шансу» на кшталт карбапенемів і колістину неухильно зростає, цей сценарій не здається таким неймовірним.

А як передбачається діяти, якщо настане година Х?

Для відповіді на це питання важливо нагадати, що термін «хвороба X» працівники ВООЗ вигадали ще 2018 року — саме для того, щоб розробити міжнародні інструменти контролю за можливою пандемією. Кількість таких інструментів велика: це вивчення цілих класів вірусів, розробки в галузі вакцин, і міжнародні системи обліку захворювань.

У 2022 році Європейський журнал публічної охорони здоров’я опублікував статтю, в якій були перераховані стратегії підготовки до хвороби X:

• Поліпшення епідеміологічного нагляду за хворобами людей та тварин. Коли люди почнуть заражатися невідомою хворобою, вчені мають бути готові якнайшвидше виділити збудник, розібратися, що це таке — вірус, бактерія чи інший патоген, — і зрозуміти, на яких відомих збудників новий патоген схожий найбільше.
• Швидка організація заходів щодо зниження ризику поширення нового захворювання серед людей. Заходи мають бути адекватними. Тобто вчені повинні розуміти, коли достатньо миття рук після вулиці, а коли потрібний повний локдаун у вогнищі інфекції.
• Посилення дослідницьких програм для скорочення тимчасового розриву між розробкою та реалізацією медичних контрзаходів. Простіше кажучи, вчені повинні мати можливість створити нову вакцину чи ліки не за рік, як це було під час пандемії COVID-19, а, наприклад, за 100 днів.
• Швидке застосування заходів для стримування великомасштабної епідемії. Тобто уряд повинен мати можливість організувати соціальне дистанціювання і швидко прищепити новою вакциною якнайбільше людей у своїй країні.
• Розробка міжнародних протоколів для забезпечення справедливого розподілу та глобального охоплення ліками та вакцинами. Це означає, що уряди розвинених країн мають бути готові не просто створити вакцини та ліки для своїх громадян, а й відправити їх у осередок інфекції.

Чи все це означає, що на горизонті нова смертоносна пандемія?

Ми не знаємо. Власне, в цьому і полягає концепція «хвороби X»: ми починаємо готуватися до нової можливої пандемії, ще не уявляючи, що саме це буде за хвороба, які у неї симптоми і звідки її чекати.

Хоча ЗМІ охоче поширюють попередження ВООЗ про те, що «хвороба Х» може виявитися в 20 разів смертоноснішою за COVID-19, не зовсім зрозуміло, звідки взялися ці лякаючі прогнози. Судячи з усього, початкова цитата про небезпеку пандемії, що поки не настала, належить дослідниці Кейт Бінгем з Британської робочої групи з вакцин. Однак жодних аргументів на користь такої оцінки вона не навела. Швидше за все це просто фігура мови, яка потрібна, щоб привернути увагу до проблеми.

При цьому зловісне словосполучення “хвороба Х” дуже сподобалося деяким прихильникам теорії змови. Це ті ж люди, які вважали COVID-19 штучно створеною хворобою та звинувачували уряди своїх країн у тому, що вони використовують коронавірус як біологічну зброю. До форуму в Давосі такі «скептики», до речі, також ставляться з великою підозрою — на їхню думку, у Швейцарських Альпах світові еліти розробляють план нової спланованої пандемії. Жодних доказів правоти прихильників цієї теорії змови немає. Більше того, їхні аргументи неодноразово спростовувалися різними групами фактчекерів.

Але чи світ взагалі готовий до «хвороби Х»? Чи це знову буде потрясіння масштабу COVID-19?

Більшість дослідників дійсно сходяться в тому, що до пандемії COVID-19 людство підійшло непідготовленим. Проте витримало удар — і багато чого навчилося. Наприклад, у нашому арсеналі є досвід прискореної розробки нових і при цьому ефективних вакцин. Крім того, міністерства охорони здоров’я різних країн набули безпрецедентного досвіду координації та обміну досвідом, а вчені-вірусологи — великі гранти для продовження досліджень.

Однак ці вчені попереджають: хоча пандемія COVID-19 і значно вплинула на весь світ, як тільки вона відійде на другий план, системи охорони здоров’я зіштовхнуться з колишніми проблемами. У цьому сценарії політики можуть використовувати низькі темпи відновлення економіки після пандемії як привід відкласти фінансування підготовки до приходу хвороби X — і в результаті не зможуть вжити своєчасних заходів.

Тому автори статті з Європейського журналу публічної охорони здоров’я констатують:

Настав час скористатися недавнім досвідом пандемії COVID-19, оновити глобальне управління та законодавство, а також розробити міжнародні керівні принципи готовності до реагування на наступну хворобу X.

Саме ці теми обговорювали 17 січня експерти Давоського форуму.