Народна Медицина та Фітотерапія Збережені часом рецепти народної медицини, лікувальні трави та фітотерапія, дієти та очищення всього організму за допомогою відварів, чаїв. Схоже
Шипшина відома з давніх часів. Уже в XVI ст. її стали вирощувати на аптекарських грядках як цінну лікарську рослину. Недарма народна мудрість говорить, що шипшина варта семи докторів. Плоди її рекордсмени по вітамінах серед усіх відомих в світі плодових і ягідних культур.
Шипшина, або дика троянда (як її називали в народі) – багаторічний чагарник сімейства рожевих, рід троянда. Поширений по всій території України. Всього налічується близько 90 видів.
У природі шипшина росте у вигляді чагарнику. Стебло її густо засаджені шипами. Квітки поодинокі. Пелюстки мають різноманітне забарвлення від білого до темно-червоного. Плоди – соковиті ягоди яйцевидної, грушоподібної, веретеновидної і ін. форми, із середньою масою від 0,6 до 15,0 мг. Цвіте шипшина значно пізніше інших ягідних культур – в середині червня.
Лікувальні властивості шипшини
Головне багатство шипшини – її плоди, що містять вітаміни С, В1, В2, В9, К, Р, каротин, дубильні, пектинові речовини, вуглеводи, органічні кислоти і ін.
У народній медицині плоди шипшини здавна використовують для профілактики і лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів, гепатиту, жовчної-кам’яних захворювань, недокрів’я і ін.
Крім того, плоди шипшини використовуються для приготування вітамінізованих соків, пюре, полівітамінних концентратів в формі екстрактів, сиропів, драже. З насіння готують масло шипшини, що застосовується для лікування ран, виразок, опіків.
Так як плоди не підлягають тривалому зберіганню, то після збору врожаю їх необхідно відразу ж переробити або засушити.
Для сушіння відбирають зрілі плоди. Їх розкладають на деку в один шар і поміщають на 8-10 хв. в нагріту до 100 ° С духовку. Потім плоди пересипають на сито і, періодично помішуючи, сушать при температурі 60-70 ° С близько 7 год.
Після сушіння плоди один-два дні витримують при кімнатній температурі. Після чого їх зсипають в паперові або тканинні мішечки і зберігають в сухому і прохолодному місці.
- Сухі плоди заварюють в термосі. Дві столові ложки плодів заливають 0,5 л. окропу, закривають пробкою, настоюють 10-12 годин.
Народна медицина рекомендує вживання зеленого чаю разом з шипшиною при головних болях.
- При застуді, кістково-суглобових болях, шкірних захворюваннях допомагає настій пелюсток на меді: 50 г. пелюсток витримують в 500 г. меду в теплому місці 20-30 днів.
Велику харчову цінність мають продукти переробки плодів шипшини (варення, компоти, повидло та ін.). Вони відрізняються високими смаковими якостями і привабливим зовнішнім виглядом.
Зі свіжих плодів шипшини можна приготувати пюре. Свіжозібрані плоди перебирають, видаляючи сміття, розрізають навпіл, очищаючи від насіння і волосків, і ретельно промивають.
Підготовлені таким чином плоди складають у каструлю, заливають водою, варять до м’якості і протирають через сито, додають цукор (200 г. на кг.), перемішують і доводять до кипіння. Далі закручують в стерилізовані банки під металеві кришки. Таке пюре містить багато аскорбінової кислоти.
Спосіб посадки та догляду за шипшиною
Висаджувати рослину бажано на піднесених, добре освітлених ділянках з легким піщаним ґрунтом. Добре росте вона і на суглинному чорноземі. Погано росте шипшина на заболочених і засолених грунтах.
Важливе значення для тривалої високої продуктивності шипшини має підготовка грунту, яка майже не відрізняється від такої для інших ягідних культур. Різниця полягає лише в тому, що значна увага приділяється глибокому перекопуванню і очищенню грунту від бур’янів. Кращими попередниками для шипшини є обліпиха і жимолость, так як вони не мають з шипшиною загальних хвороб і шкідників.
Садити шипшину можна восени і навесні, але при весняній посадці обов’язковою умовою є наявність посадкового матеріалу з розпущеними пагонами. Восени посадку проводять після скидання листя.
На дачних ділянках загальноприйнятою схемою посадки вважається 3 × 1,5 м. Дуже зручно використовувати шипшину в якості живої огорожі.
У перші роки життя догляд полягає в поливах і прополці бур’янів. З третього року бажано вносити мінеральні добрива: аміачну селітру (20-30 г. на 1м2 грунту). При вступі в плодоношення раз в два-три роки вносять 20 г. калійної солі і 50 г. суперфосфату на кущ. Добрива краще давати перед поливом, рівномірно розкидавши їх по всій проекції крони і закривши в грунт при неглибокому розпушуванні (12-15 см). Цей агроприйом сприяє значному збільшенню врожайності.
У заходи щодо догляду за шипшиною входить і обрізка. Обрізають кущі з першого року життя, розширюючи їх біля основи куща. Надалі проводять обрізку хворих і сухих гілок. Для прискорення плодоношення проводять прищипування молодих пагонів.
Шипшина – диво природи. Аромат її квіток і полівітамінні плоди мають в собі еліксир здоров’я і довголіття.
