Народна Медицина та Фітотерапія Збережені часом рецепти народної медицини, лікувальні трави та фітотерапія, дієти та очищення всього організму за допомогою відварів, чаїв. Схоже
Є в народі рослина, яка не надто широко відома, але дуже цінна за своїми властивостями. Причому властивості як лікарські, так і дещо іншого характеру. Ця рослина – Любисток лікарський (Levisticum officinale), єдина в своєму роді, з сімейства Зонтичні. Любисток – багаторічна трава. Щороку від кореня відростають листя, а восени всихають.
Любисток: властивості
Так ось, саме цей любисток має сечогінні, відхаркувальні і болезаспокійливі властивості. Крім того, він володіє дуже цінною дією на людський організм – очищає стінки судин і кров. А завдяки наявності в його складі ефірних масел, камеді, органічних кислот, мінеральних солей і т.д., любисток є чудовим серцевим засобом. Жінки ж, які страждають від болю при порушеннях менструального циклу, можуть з успіхом використовувати коріння любистку, так як вони збільшують кровонаповнення органів малого таза. Тим самим знімаючи болі.
Вагітним всі препарати любистку протипоказані, щоб уникнути ускладнення вагітності.
Любисток лікарський: застосування
Корінь любистку лікарського застосовують у вигляді відвару, який готують наступним чином:
- залийте 1 літром холодної води 3 столові ложки подрібненого сухого кореня,
- залиште на ніч в теплому місці для настоювання,
- вранці проваріть на повільному вогні 5-7 хвилин, дайте ще настоятися протягом 20 хвилин,
- процідіть і відіжміть.
Отриманий відвар розділіть на 5 порцій і приймайте при захворюваннях нирок, серця, запаленні легенів, при здутті кишечника і недостатній перистальтиці, при болісних менструаціях.
Крім того, цей відвар є природним афродизіаком і підсилює потенцію і у жінок, і у чоловіків.
Можна приймати порошок кореня любистку в чистому вигляді як відхаркувальний засіб, коли бронхи переповнені мокротою і відходження важке. Для цього 3 рази в день приймайте порошок на кінчику ножа, запиваючи водою.
При недокрів’ї та як протиглисний засіб можна застосовувати відвар з насіння любистку. Для цього 1 чайну ложку насіння заливають неповною склянкою окропу, кип’ятять кілька хвилин, настоюють і потім приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Якщо сильно випадає волосся, шкіра голови надто суха, лупа або себорея, приготуйте відвар кореня любистку і мийте ним голову. Відвар приготувати можна так: 1 столова ложка порошку на 1 літр окропу, варити на повільному вогні 2-3 хвилини, процідити і мити голову 2-3 рази на тиждень.
При головному болю прикладіть свіже листя рослини до чола. Через деякий час ви відчуєте полегшення.
Любисток в кулінарії
Крім того, майже всі частини рослини (насіння, листя і коріння) можна використовувати в кулінарії. Подрібнити і додавати до м’ясних і рибних страв як пікантну приправу. У салати додають молоді зелені листочки, а в літній сезон під час консервування овочів та фруктів – будь-які частини. Всі страви набувають особливого пряного специфічного аромату та присмаку. Спробуйте!
Не можна не сказати ще про одну унікальну властивість цієї рослини. Її назва говорить сама за себе. Любисток притягує любов і мир у відносинах в ті будинки, де росте. Цю його особливість давно підмітили люди, тому в народі його називають по-різному, але незмінно пов’язують зі словом «любов» – любистика, любимо, любчик, любимо-трава, любовне зілля, любець. Вже за одне це варто обов’язково посадити його у себе на ділянці! Тим більше що в культурі він невибагливий і морозостійкий. Правда світлолюбний. Грунти любить родючі суглинні і чорноземні нейтральні. До хвороб не схильний, комахи зазвичай обходять його стороною.
Заготівля сировини з любистку
Якщо ж ви зважилися і посадили любисток лікарський у себе біля будинку або на дачі, то ось коротка інструкція по збору і сушці сировини:
Листя на зберігання збирають під час цвітіння рослини, на першому-другому році його життя. Зрізають за сезон 2-3 рази. Сушать їх в тіні, в провітрюваних приміщеннях. Можна пов’язувати в пучки і підвішувати до опори.
Насіння збирають з більш дорослих рослин. Парасольки, з не дозрівшим насінням, акуратно зрізають ножицями, розкладають в тіні рівномірним шаром 10-15 см, щодня перемішуючи. До дозрівання і висихання.
Коріння викопують із землі в вересні-жовтні, після зрізання плодових стрілок, землю обтрушують і промивають в проточній воді. Потім ріжуть на дрібні шматочки і сушать в духовках, сушарках при температурі 45-55 градусів.
Всю висушену сировину зберігають в сухому місці.
