Народна Медицина та Фітотерапія Збережені часом рецепти народної медицини, лікувальні трави та фітотерапія, дієти та очищення всього організму за допомогою відварів, чаїв. Схоже
Хміль звичайний – цікава рослина. Відноситься вона до сімейства Коноплевих. Виглядає як кучерява ліана, росте швидко, тому часто використовується як природний оформлювач дизайну альтанок, парканів, а то і цілих будинків. Причому, якщо зняти спеціальною зйомкою зростання верхівки пагону, а потім переглянути в прискореному темпі, то видно, що вершечки зі зростаючими листочками постійно обертаються і, тільки за годинниковою стрілкою. Як тут не згадати зайвий раз, що всі рослини – живі істоти і заслуговують належного до них ставлення.
А ще хміль – дводомна рослина. Цікаве визначення, правда. І секрет цього в тому, що на одній рослині можна знайти як чоловічі суцвіття, так і жіночі супліддя – у вигляді шишок. До речі, саме останні багатьом добре відомі як лікарські.
Однак хміль весь має лікувальні властивості – і листя, і гілки, і коріння. Але викопувати коріння хмелю якось не прийнято. Адже в коренях зосереджена основна сила рослини. Вся надземна зелена маса за літо виробляє багато поживних речовин, які зберігаються саме в кореневій системі. Вони навесні дають відмінний старт розвитку нового листя і гілок, а, отже, і шишок. Останні містять в своєму складі ефірну олію, органічні кислоти, флавоноїди, алкалоїди, вітаміни та інші речовини. Головним серед всього цього різноманіття цінностей є особлива смолисто-ароматична органічна сполука – лупулин. І ось цей лупулин наділений ефектом заспокоєння нервової системи людини. Це навіть відображено в латинській назві рослини – Humulus lupulus.
Під час зривання шишок хмелю на руках залишається жовто-коричневий наліт. Це і є він самий – лупулин. І особливо його багато під час середньої стиглості шишок, коли вони вже мають не зелений колір, і ще не бурий, а жовто-зелений. Тоді і лусочки на них ще не відстовбурчені і не відлітають під час сушіння. Ця стадія настає десь в середині серпня, коли шишки і збирають. Потім сушать в тіні, час від часу їх перевертаючи. Термін зберігання сухих шишок хмелю в полотняних мішечках – 3 роки.
Звичайно, якщо ви не встигли зібрати хміль, не засмучуйтеся, його легко можна придбати в аптеці.
Сучасна фармакологія широко використовує властивості хмелю. Він входить до складу заспокійливих, снодійних, болезаспокійливих, протисудомних, сечогінних, антибактеріальних, протиглистових і протицингових препаратів. Найвідоміші серед них – валокордин і валоседан.
Але можна і в домашніх умовах приготувати прекрасний засіб з хмелю, який допоможе при захворюваннях нервової системи та шлунка, нирок, сечового і жовчного міхура, туберкульозі шкіри і легенів, тромбофлебіті.
Настій з шишок хмелю готують так:
- 2 ст. ложки шишок залийте 0,5 л. окропу
- дайте настоятися 2 години
- коли охолоне, процідіть.
Пийте по півсклянки 4 рази на день до їжі.
Цей настій добре зміцнює волосся і знімає запалення шкіри при вугровій висипці. Корисно приймати ванни з додаванням у воду настою, якщо ви страждаєте від гіпертонії або атеросклерозу.
Людям, що страждають від нічного недосипання і безсоння, радять зробити невелику подушечку, набити сухими шишками і класти поруч з головою. Сон від такого засобу з хмелем обов’язково покращиться!
