Народна Медицина та Фітотерапія Збережені часом рецепти народної медицини, лікувальні трави та фітотерапія, дієти та очищення всього організму за допомогою відварів, чаїв. Схоже
Горобина – настільки поширена рослина, що здавалося б, про неї відомо все. Всього налічують понад 80 видів горобини, з них чимало зустрічаються в нашій країні. Це листопадні дерева або чагарники з сімейства Розоцвіті, підродини Яблуневі. Найкраще ми знайомі з горобиною звичайною (Sorbus aucuparia). Великий ареал її поширення говорить про виняткову витривалість і екологічну пластичність цього виду.
Використання плодів горобини найчастіше обмежується їх гіркотою. Правда, під впливом осінніх заморозків інтенсивність гіркоти зменшується, але при цьому знижується і вміст вітамінів, особливо аскорбінової кислоти. У зв’язку з цим особливу цінність представляє солодкоплідна форма горобини звичайної – горобина Невеженська. Плоди її при дозріванні кисло-солодкі на смак і не мають гіркоти.
Корисні властивості горобини
За лікувальні цінності горобину можна поставити в один ряд з такими визнаними лікарськими рослинами, як шипшина, чорна смородина, обліпиха, глід, правда не в якості аналога. У неї своя власна ніша в лікарському співтоваристві.
Вміст цукрів може бути від 5 до 24% в перерахунку на суху масу, тому з солодкої горобини цілком реально зробити вино з мінімальним додаванням цукру. В основному це глюкоза, фруктоза і сахароза. Її плоди багаті Р-активними речовинами, перш за все флавоноїдами (катехіни, антоціани, флавоноли), за вмістом яких горобина по праву може зайняти одне з перших місць серед плодових культур.
Як відомо, при недостатньому надходженні в організм людини вітаміну Р збільшується ламкість і проникність кровоносних капілярів, що може викликати підшкірні, легеневі, носові і шлункові крововиливи. Крім того, нестача Р-активних речовин погіршує засвоюваність вітаміну С з усіма наслідками, що випливають звідси.
Але в самій горобині вміст вітаміну С в плодах невисокий і, в залежності від умов вирощування та сорту, коливається в межах від 30 до 100 мг. на 100 г. сухої речовини. Однак все ж значно перевищує такий у яблуні, груші, вишні, малині, суниці, обліписі.
З біологічно активних речовин горобина багата каротиноїдами, особливо на активну форму b-каротину.
У невеликих кількостях в плодах присутні дуже важливі для організму вітаміни:
- В2 (рибофлавін),
- Е (токоферол)
- Фолієва кислота.
Великий вклад в цілющу дію горобини мають органічні кислоти: яблучна, в менших кількостях – лимонна, винна, фумарова, бурштинова. Сорбінова та парасорбінова мають бактерицидні властивості, вони стримують зростання мікроорганізмів і цвілевих грибів. В даний час ці речовини застосовують в якості консервантів в харчовій промисловості.
Наявність в плодах сорбінової кислоти і сорбіту (шестиатомний спирт), а також ряду інших речовин, обумовлює їх жовчогінні властивості. Крім того, сорбіт знижує вміст жиру в печінці і холестерину в крові, у нього є м’яка проносна дія.
Глікозид амігдалин надає дію на серце. З мінеральних елементів виявлені кальцій, магній, фосфор, залізо, марганець, йод. У плодах горобини багато пектинових речовин (1-3% на сиру масу плодів), а також антоціани (ціанідин) і фосфоліпіди (кефалінія і лецитин).
В механізм жовчогінної дії послідовно включаються: роздратування сорбітом слизової оболонки дванадцятипалої кишки, вивільнення холецистокініну, а останній викликає скорочення жовчного міхура і одночасно розслаблення сфінктера Одді. Додаткову жовчогінну дію обумовлено дією амигдалина і органічних кислот.
Амігдалин підвищує стійкість клітин до кисневого голодування. В основі дії амігдалина лежить захист дихальних ферментів від руйнування шляхом утворення з ними тимчасового зв’язку. Він підвищує стійкість організму до гіпоксії, і з цією його властивістю пов’язане застосування ягід горобини при отруєнні чадним газом (угарі). У народі в цьому випадку потерпілому дають жувати ягоди горобини. Також є дані про участь амігдалина у відновленні сульфгідрильних груп і захисту жирів від переокислення, що пояснює використання горобини при атеросклерозі.
У присутності цукрів і органічних кислот пектини здатні утворювати желеподібну масу, що часто використовується при приготуванні джемів. В організмі, а точніше в кишечнику, ці сполуки перешкоджають надлишковому бродінню вуглеводів, що запобігає газоутворенню. Такі властивості сприяють зв’язуванню екзогенних і ендогенних токсинів і виведенню надлишку вуглеводів, що дуже важливо для хворих на ожиріння і діабет.
Народні рецепти зілля з горобини
У медицині горобину використовують як сечогінний, кровоспинний і, головним чином, полівітамінний засіб.
Для більшої ефективності використання Р-активних сполук горобини, зазвичай її застосовують разом з шипшиною, вітамін С якої підвищує «коефіцієнт корисної дії» флавоноїдів.
Для приготування вітамінного чаю:
- плоди горобини змішують з плодами шипшини в співвідношенні 1: 1
- потім 1 столову ложку суміші заливають 2 склянками окропу
- кип’ятять 10 хвилин
- після 4-х годинного настоювання в прохолодному місці проціджують і приймають по півсклянки 3 рази на день.
В народній медицині сік свіжих плодів горобини приймають при зниженій кислотності шлункового соку по 1 чайній ложці перед їжею.
Для поліпшення апетиту перевагу віддають гіркуватим плодам, адже саме гіркота стимулює травлення. Готують настоянку горобини на горілці:
- 100 г плодів заливають одним літром горілки
- настоюють в темному місці два тижні
- приймають по столовій ложці перед їжею.
При захворюваннях нирок, жовчного міхура, сольовому діатезі і нирковій коліці в народній медицині рекомендують використовувати навар плодів горобини. Для цього:
- 30-40 г плодів заливають 1 л кип’яченої води
- настоюють протягом ночі
- вранці його нагрівають 10-15 хвилин на повільному вогні
- потім охолоджують, проціджують і приймають по 2-3 чарки 3-4 рази на день.
Можна використовувати ягоди, перетерті з цукром, 3-5 разів на день по 1 столовій ложці. Для приготування цієї лікарської форми 1 кг. плодів перетирають з 1,5 кг. цукру.
ВАЖЛИВО! Горобина і її препарати протипоказані при підвищеній кислотності шлункового соку. Крім того, комплекси речовин, що містяться в горобині дещо підвищують згортання крові. Це дуже корисно при схильності до кровотеч, але при схильності до тромбоутворення горобиною захоплюватися не варто.
Цікаве про горобину:
- Маса з ягід горобини, нанесена на бородавки або папіломи, досить швидко допомагає від них позбавитися. Плоди використовують як допоміжний засіб і при новоутвореннях.
- Потовчені в кашку і прикладені до гемороїдальних вузлів плоди, досить швидко покращують стан хворих.
- У народній медицині сік свіжого листя застосовують при дизентерії.
При атеросклерозі використовують ще й кору, яку готують так: ранньою весною з гілочок не товще пальця настругати кору, висушити її на повітрі. Для приготування відвару кори горобини:
- беруть 5 столових ложок подрібненої сировини
- заливають 0,5 л окропу
- кип’ятять в закритому посуді на слабкому вогні 2 години.
Після цього відвар проціджують. Приймають по 25-30 г. три рази на день перед їжею в теплому вигляді. Курс лікування – 1,5-2 місяці.
